14 липня Європейська Комісія затвердила пакет законодавчих ініціатив «Fit for 55». Мета — сприяння досягненню цілей ЄС щодо скорочення викидів парникових газів на 55% до 2030 року відносно рівня 1990 року. Законодавчі ініціативи охоплюють такі сфери: клімат, енергетика, землекористування, транспорт та оподаткування.
Зокрема, зміни вносяться у європейську систему торгівлі викидами, переглядається Директива про оподаткування енергії, збільшується частка відновлювальних джерел енергії у кінцевому енергоспоживанні від теперішніх 20% до 40% у 2030 році, посилюються вимоги до енергоефективності, передбачається активний перехід на транспортні засоби з низьким рівнем викидів, запроваджується механізм вуглецевого коригування імпорту (так званий податок на вуглець, коли імпортовані в ЄС товари додатково оподатковуються у зв’язку з менш жорсткими правилами щодо викидів у країнах-виробниках. Наразі це стосуватиметься заліза та сталі, цементу, добрив, алюмінію та електроенергії) та ін.
Що стосується сектору теплопостачання, то тут нововведення відобразяться у наступних напрямках:
- Відтепер сектор підпадатиме під дію європейської системи торгівлі викидами. Відтак, запроваджуються квоти на викиди, вивільнені при виробництві тепла.
Система встановлює обмеження на загальну кількість парникових газів, які можуть бути вивільнені в процесі діяльності промислових та енергетичних компаній. У випадку, якщо компанія демонструє кращі показники скорочення викидів, вона може продати свою квоту. Таким чином, у ЄС стимулюють впровадження енергоефективних заходів та кліматично-нейтральних технологій. Доходи, отримані від продажу дозволів на викиди, забезпечують державам ЄС надходження, які можуть бути використані, серед іншого, на програми, спрямовані на зниження вмісту вуглецю.
- В частині енергоефективності вносяться наступні зміни:
- До 2025 року централізоване теплопостачання має забезпечуватися однією з трьох конфігурацій:
а) 50% тепла виробляється з відновлювальних джерел енергії або зі скидного тепла;
б) 75% тепла виробляється в процесі когенерації;
в) 50% виробляється в комбінації ВДЕ чи(та) скидне тепло і когенерації.
- З 2026 року частка тепла, вироблена у процесі когенерації, повинна становити щонайменше 80%.
- До 2050 року тепло повинно вироблятися виключно з відновлювальних джерел енергії та скидного тепла, при цьому частка відновлювальної енергії повинна становити щонайменше 60%.
Запровадження нових законодавчих вимог в ЄС також відобразиться і в Україні. Частину з них можна буде відчути відразу (наприклад, податок на вуглець), частину згодом –— шляхом подальшої синхронізації законодавства. Відтак, в енергетиці, промисловості та інших галузях української економіки необхідно вже зараз розробляти дорожні карти модернізації виробництва та зменшення викидів. Нові технології та практики дозволять як зробити внесок у боротьбу зі змінами клімату, так і уникнути економічних втрат.
Київ долучається до цього процесу. Стратегія розвитку системи теплопостачання міста до 2030 року передбачає виробництво 50% тепла з відновлювальних джерел енергії або зі скидного тепла, або 75% тепла вироблятиметься в процесі когенерації. Для цього також передбачена суттєва модернізація тепломереж.
