Минулої середи, 19 червня, в Київській міській державній адміністрації (КМДА) прозвучала заява про можливе відключення київської ТЕЦ-5 через введення нового ринку електроенергії. Зараз це найбільш актуальна тема, тому КП «Київтеплоенерго», як гравець ринку теж забажав висловити свою думку. ExPro вирішило більш детальніше розпитати про дану заяву і, в свою чергу, поцікавитися про роботу двох ТЕЦ в умовах нового ринку.
Про перенос запуску ринку, чи готове «Київтеплоенерго» до нової моделі ринку, скільки буде продано е/е київськими ТЕЦ на ринку «на добу наперед» та багато іншого ExPro розповів заступник голови КМДА Петро Пантелеєв та директор департаменту по роботі з ОРЕ та регуляторними органами «Київтеплоенерго» Алла Танащук.
Розкажіть детальніше, чому може зупинитися ТЕЦ-5 з 1 липня? Я так розумію, також може зупинитися ТЕЦ-6?
Так, в нас є дві газові станції, які працюють за принципом когенерації, але специфіка ТЕЦ-5 в тому, що вона не зупинялася з 1972 року. Тому зупинка ТЕЦ-5 – це техногенна катастрофа, адже забезпечення надійного електропостачання Київського енерговузла, безумовно, залежить від електроенергії, що виробляється на ТЕЦ-5.
Відносно ризиків, пов’язаних із впровадженням вже з 1 липня нової моделі ринку електроенергії. Сьогодні ми бачимо, що «Енергоринок» розраховується за поставлену електроенергію не в повному обсязі. З липня «Енергоринок» перестає працювати і розрахунків за вироблену в червні електроенергію вже не буде. І це зачепить не лише столичні ТЕЦ, це стосуватиметься усіх виробників в Україні. І наслідки цього – прогнозувати важко, оскільки розуміння, хто розрахується за поставлену електроенергію немає.
Фінансовий чинник може вплинути на обсяги виробництва. Цілком ймовірно, що виробники, які зможуть припинити генерацію е/е на період поки все втрясеться, зроблять це.
«Київтеплоенерго» готується до нового ринку?
«Київтеплоенерго» виконало усі необхідні технічні та організаційні заходи, що необхідні для роботи в умовах нового ринку. Вони зараз працюють в тестовому режимі, але відсутність компенсаційних механізмів для роботи ТЕЦ зводить нанівець всю цю підготовку і під загрозою залишає ситуацію в цілому.
Чи подавали ви документи в Міненерговугілля на реконструкції ТЕЦ?
Так, звичайно. Формування завдання для того, щоб наші ТЕЦ потрапили під державну підтримку завершилося взимку. Навіть теоретично, жодна ТЕЦ, яка почала формувати документи, не встигне до 1 липня отримати державну підтримку. За найбільш оптимістичного сценарію лише у вересні очікується прийняття такого рішення на рівні Кабміну, а реально – це жовтень.
Якщо підсумовуючи, то ви вважаєте, що дату запуску ринку необхідно перенести?
Столичні фахівці переконані, що необхідно ще 3 місяці перехідного періоду, що дозволило би врегулювати питання взаєморозрахунків, програмного забезпечення, вирішення питань щодо державної підтримки ТЕЦ тощо. Це дозволило б у никнути тих ризиків, про які я сказав вище.
Танащук Алла – директор департаменту по роботі з ОРЕ та регуляторними органами КП «Київтеплоенерго»
Спитаю також у вас, чому можливе відключення ТЕЦ-5 з 1 липня?
Діючий ринок припиняє свою діяльність з 1 липня, в тому числі механізм фінансових зобов’язань, взаєморозрахунків. З 1 липня починається робота нової моделі ринку, де ще не зовсім передбачено механізм розрахунків з учасниками ринку: він проходить тільки тестування і не визначений механізм роботи на всіх сегментах нового ринку. Досі не врегульоване питання заборгованості. Є заборгованість постачальників перед «Енергоринком». Так само і «Енергоринок» заборгував для виробників. На 1 липня ця заборгованість не зникне. І поки немає закону, що врегулював би це питання, є лише законопроект. Тобто, всі учасники з 1 липня починають роботу з нуля, при невизначених механізмах роботи на новому ринку.
Крім того, забезпеченість інформаційного обміну проходить в тестовому режимі. Документально, ще не всі постанови НКРЕКП були прийняті щодо ДП «Оператор ринку». 21 червня буде прийнята постанови про статус нового оператора ринку і постанова, хто буде оператором ринку. І лише після цього учасники ринку, в тому числі «Київтеплоенерго» зможуть подавати заяву, підписувати договори з новим оператором ринку.
«Київтеплоенерго» технічно готові до нового ринку?
Технічно так! Однак програмне забезпечення для роботи в новій моделі дуже «сирі». Ми працюємо, але є значні зауваження щодо роботи програмного забезпечення і деякі питання ми змушені вирішувати в телефонному режимі. Ми надсилаємо свої зауваження, НЕК «Укренерго» дає свою відповідь, але все ж це займає деякий час.
Яка заборгованість «Енергоринку» перед «Київтеплоенерго»?
Станом на 20 червня, приблизно 105 млн грн.
Тобто, ви переживаєте, що за червень не буде оплачено взагалі нічого?
Попередні дані свідчать, що ринок за червень може закритися в порядку 40-50%. І потім необхідно буде обговорювати, яким чином, «Енергоринок», буде розраховуватися з виробниками.
З фінансової сторони, це буде проблема для «Київтеплоенерго»?
Так, це буде проблема. Це буде заборгованість порядку 100 млн грн за червень. Крім тих 100 млн грн, що вже є. Тому, очікуємо 200 млн грн заборгованості станом на 15 липня.
“Електроенергія наших ТЕЦ в міжопалювальний період є неконкурентоспроможною”
Ви аналізували, яка буде ціна на електроенергію київських ТЕЦ з 1 липня?
Свою собівартість ми знаємо, ціна розрахована. Але собівартість електроенергії в міжопалювальний період значно вища, ніж ОРЦ та інших виробників, які працюють на інших видах палива. Тобто електроенергія наших ТЕЦ в міжопалювальний період є неконкурентоспроможною.
Ціна електроенергії ТЕЦ-5 та ТЕЦ-6 є однаковою?
Ні, вона не однакова. Все залежить від теплового навантаження станції, гідравлічних випробувань, які зараз здійснюється в Києві.
Якщо взяти в опалювальний і міжопалювальний період, то на скільки відрізняється ціна електроенергії?
Відсотків на 40%. Тобто менша від міжопалювального періоду.
На яких ринках буде брати участь «Київтеплоенерго»?
Ми як виробник зобов’язані працювати на всіх сегментах ринку. Ми формуємо документи і подаємо до НЕК «Укренерго» і чекаємо «Оператора ринку». На ринок двосторонніх договорів не треба подавати документи.
Як ви думаєте, скільки ви будете продавати електроенергії на кожному сегменті ринку?
Якщо ми будемо продавати на ринку «на добу наперед» за собівартістю, ми продамо від заявленого нашого обсягу десь приблизно 10%. Тому що, як я казала, наша собівартість значно вища, ніж ОРЦ. Але наші блоки, виходячи з цього, не можуть працювати 2 години на добу. Вони є низькоманеврові. Є час пуску, якщо він відключений, то до моменту пуску треба декілька годин. Тому ми не зможемо працювати, наприклад одну годину на добу. ТЕЦ може або працювати весь день, або не працювати взагалі.
Тобто решта буде продаватися на внутрішньодобовому ринку?
На внутрішньодобовому ринку зараз профіцит електроенергії у зв’язку з тим, що зараз міжопалювальний період і попит, значно менший, ніж пропозиція. Тому ціни ВДН можуть бути, як вище, так можуть бути і нижчі. Якщо ми не продали годину або дві на РДН, то ми будемо вимушені продавати дешевше на ВДН, для того, щоб ми ці дві години залишили в роботі блоки.
Чи будуть укладені двосторонні договори з «Київтеплоенерго»?
Поки що ми тільки шукаємо тому, що за нашою собівартістю, ми покупця ще не знайшли.
Яка ситуація з державною підтримкою ТЕЦ?
Ми розробили пакет документів для державної підтримки. Там декілька етапів. Один з них ми вже пройшли – технічний аудит. Наразі формується ТЕО, але ці етапи довготривалі. Київські ТЕЦ намагаються пройти всі ці етапи та податися щонайшвидше, але це не раніше вересня-жовтня. Але це лише подати документи. А ще поки їх розглянуть.
Які головні плюси від реконструкції ТЕЦ?
Вона призведе до більш економічного використання палива енергоблоками, зменшить власні потреби на електричну енергію. Наше обладнання буде більш ефективним, з точки зору використання палива. В нашій собівартості паливо складає, в середньому по року 90%. Якщо вона зменшиться, це призведе до зниження нашої електроенергії. Тому ми будемо в конкурентному середовищі.
Які, на вашу думку, ще є невирішені проблеми перед запуском ринку?
Недосконала система обміну даними між учасниками ринку. Недостатньо часу на тестування програмного забезпечення.
Ярослав Самолюк
