У Києві понад 150 тисяч боржників, які системно не оплачують послуги з постачання тепла та гарячої води. До таких клієнтів підприємство змушене застосовувати штрафні санкції та стягувати борг у судовому порядку. Як наслідок, можливий арешт рахунків та майна. Боржник також сплачує виконавчий збір – 10% від загальної суми заборгованості. Загалом, у випадку примусового стягнення через суд, системні боржники переплачують у середньому на 25% більше від суми боргу. Про це йшлося під час пресбрифінгу представників комунального підприємства Київтеплоенерго в пресцентрі Київінформ.
«Київтеплоенерго регулярно звертається до системних боржників із закликами погасити борг. Як правило – це інформаційні розсилки, автодозвони, повідомлення у платіжках та особистих кабінетах тощо. Далі, у разі ігнорування, – застосовується пеня. Вона нараховується за кожен день прострочення грошового зобов’язання і становить 0,01% від суми боргу. У разі несплати й надалі – Київтеплоенерго подає до суду. Наразі розглядається близько 5 тис. позовів. Як правило, суд задовольняє позовні вимоги енергетичного підприємства. У таких випадках до суми боргу, окрім пені, додається 3% річних, індекс інфляції та судовий збір (мінімальний розмір такого збору становить 3 028 грн). Також відповідач сплачує інші судові витрати», – зазначила Інна Кучук, начальник управління правового забезпечення продажу структурного підрозділу «Енергозбут» КП «Київтеплоенерго».
Так, власниця квартири 206 м2 на бул. Лесі Українки, 23а накопичила 161 тис. грн боргу. Відповідно до рішення суду виконавча служба наклала арешт на кошти та майно. Борг стягнуто повністю у примусовому порядку. Враховуючи штрафні санкції (пеня, інфляційна складова тощо), судовий та виконавчий збори, боржниця сплатила на 26% (понад 41,5 тис. грн) більше, ніж заборгувала.
Власник елітної квартири 926 м2 на вул. Інститутська, 15/5 заборгував за опалення 163 тис. грн. Суд задовольнив позовні вимоги, борг стягнуто примусово. Після арешту рахунків та майна власник переплатив 23% (на 37,3 тис. грн більше). Наразі він ігнорує поточні платіжки, що загрожує повторним зверненням до суду.
Примусове стягнення боргу застосовується до усіх системних боржників, у тому числі тих, хто наразі проживає за кордоном.
«До боржників, які не живуть в Україні, застосовують ті самі юридичні заходи, що й до тих, хто перебуває в країні. То ж питання боргу має вирішуватись. Часто люди звертаються до підприємства вже після того, як суд виніс рішення про стягнення боргу, а рахунки були заморожені. Однак вже запізно, просто підписати мирову угоду з компанією, без залучення виконавчої служби, в такому випадку не вдасться. Багато людей вважають, що вони напишуть заяву, ми укладаємо мирову угоду і до виконавчої служби не потрапляє їхня справа. Це не так», — зазначає Інна Кучук.
Нагадаємо, щоб уникнути судової тяганини та штрафних санкцій боржники мають укласти договір реструктуризації боргу. Це можна зробити дистанційно через онлайн сервіси Центру комунального сервісу.
