«Головним завданням для нас є поліпшення сервісу для киян», — в.о. директора КП «Київтеплоенерго» В’ячеслав Бінд

Які питання виникли при передачі майна від «Київенерго» до «Київтеплоенерго», чи є техніка і необхідний персонал для генерації теплової енергії та обслуговування тепломереж Києва, як підприємство планує обслуговувати жителів столиці та якими будуть тарифи на гарячу воду й опалення для споживачів? Про це та інше розповів в.о. директора КП «Київтеплоенерго» В’ячеслав Бінд в інтерв’ю для видання «Українські новини». З повним текстом інтерв’ю ви можете ознайомитися далі.

В’ячеслав, скажіть, будь ласка, на якому етапі зараз завершення угоди міста з ПАТ «Київенерго»?

На сьогоднішній день місто виконало перший етап повернення об’єктів столичного теплоенергетичного комплексу в муніципальне управління. Відповідно до угоди, яка була укладена між КМДА і «Київенерго» ще в 2001 році, об’єкти теплоенерегетичного комплексу – дві ТЕЦ, сміттєспалювальний завод «Енергія», теплові мережі, котельні та інше міське майно перебувало в управлінні ПАТ «Київенерго». У 2018 році термін угоди закінчився, і місто почало процедуру повернення цього майна в управління міста і в експлуатацію комунального підприємства «Київтеплоенерго».

Згідно з рішенням Київради, процес передачі здійснюється в два етапи. Перший етап уже завершено. В управління муніципального підприємства передані теплові мережі, котельні. В цілому це близько 70 тисяч інвентарних одиниць. Також переведені близько п’яти тисяч працівників як технічного, так і адміністративного персоналу.

Другий етап – це передача в експлуатацію «Київтеплоенерго» двох ТЕЦ, сміттєспалювального заводу «Енергія», а також переведення в штат КП ще 2,5 тисячі працівників. Ми плануємо виконати це до кінця липня поточного року, за умови, що підприємство отримає ліцензії на виробництво тепла на ТЕЦ і роботу заводу.

Чому КП досі не отримало ці ліцензії?

Документи для отримання ліцензій на виробництво теплової енергії на ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6, а також на роботу сміттєспалювального заводу «Енергія» були завчасно подані на розгляд Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП). Однак зараз Нацрегулятор проходить процедуру переобрання членів і не здійснює функцію ліцензування. Сподіваємося, що комісія відновить роботу в найкоротші терміни і необхідні дозвільні документи будуть отримані.

З якими проблемами зіткнулися при передачі тепломереж від «Київенерго» до «Київтеплоенерго»?

Почну з того, що сам процес завершення угоди з «Київенерго», яке діяло близько 16 років, складне і багатоступеневе завдання. В Україні до цього ніхто не здійснював подібну за масштабами і концепцією кампанію – передачу теплоенергетичного комплексу з приватного в муніципальне управління. Тому в ході виконання виникло безліч додаткових чинників і організаційних питань.

Якщо говорити конкретно про роботу «Київтеплоенерго», то ми формуємо підприємство, фактично, з нуля. Ми повинні сформувати ресурс підприємства, якого буде достатньо для якісного обслуговування споживачів.

Ми потребуємо допомоги міста, щоб провести необхідні роботи з підготовки теплового господарства до зими і для стабільного входження в опалювальний сезон. Ми вдячні Київраді, яка підтримала рішення про виділення близько 1,2 млрд гривень для «Київтеплоенерго». Це гроші, які пішли на закупівлю протиаварійного техніки і обладнання, оплату енергоносіїв, закупівлю матеріалів для ремонту теплових мереж, зарплату робітникам і т.п.

Чому ці гроші не взяли з тарифу, який оплачують люди?

Теплопостачальні підприємства отримують основні засоби в опалювальний сезон. Тариф на гаряче водопостачання – збитковий. «Київтеплоенерго» почало виконувати функцію постачальника тепла і гарячої води з травня поточного року, після завершення опалювального сезону. Тому наші витрати вищі, ніж доходи, тим більше ми зараз проводимо підготовку до опалювального сезону: закуповуємо матеріали для ремонту мереж, проводимо гідравлічні випробування, проводимо закупівлю необхідної техніки, в тому числі протиаварійної.

Деякі експерти висловили думку, що є сенс викупити техніку і обладнання, яке перебувало у власності «Київенерго» для роботи «Київтеплоенерго»? Чи є його оцінювальна вартість і чи доцільно це робити?

У нас дійсно є домовленість з «Київенерго» про надання ними техніки в оренду. Але слід розуміти, що і цього майна для оперативної та якісної роботи підприємства, яке забезпечує життєдіяльність міста, буде недостатньо. Для закупівлі техніки в повному обсязі необхідно понад 2 млрд гривень.

Чи були працевлаштовані співробітники «Київенерго» в «Київтеплоенерго», скільки людей працевлаштували, чи вплинув перехід на зарплату, чи планується підвищення зарплати?

На даний момент на роботу в «Київтеплоенерго» перейшли близько 5 тисяч працівників «Київенерго». Після переходу ТЕЦ і заводу «Енергія» в міське управління, додасться ще близько 2,5 тис. осіб. Частина побутовців і фінансистів, які займаються розрахунками, до 15 числа працювали в «Київенерго» для закриття місяця або на 50% працюють у нас.

Чи були випадки відмови переходу в нове підприємство?

Від переходу на роботу в «Київтеплоенерго» не відмовився ніхто. Зарплата збереглася, для співробітників майже нічого не змінилося. Вони працюють там же, на звичному обладнанні та техніці. Є проблема тільки в сфері інформаційних технологій, оскільки у «Київенерго» була своя система, пов’язана з ДТЕК, яку ми на даний момент намагаємося розділити для нормальної роботи всередині підприємства.

Офіс «Київенерго», на площі Івана Франка, був і залишається в комунальній власності, зараз там базуються співробітники «Київтеплоенерго».

В якому стані знаходяться київські ТЕЦ-5 і ТЕЦ – 6? Чи підтримується їх стан ос боку «Київенерго»?

В «Київенерго» зобов’язані були підтримувати робочий стан ТЕЦ, це основні об’єкти тепло- і електрогенерації в місті. ТЕЦ працюють в штатному режимі. Але, безумовно, в перспективі місто планує заходи щодо модернізації обладнання ТЕЦ.

На якому етапі знаходиться інвентаризація майна ТЕЦ і заводу «Енергія»?

Ми прийняли комунальне майно в управління на підставі актів огляду (наявності). Зараз проводиться інвентаризація з метою визначення технічного стану обладнання. Для виконання цієї роботи необхідно близько 3-х місяців, оскільки ми повинні перевірити більше 6 тисяч позицій, в тому числі на ТЕЦ і заводі «Енергія».

Окремо проводиться діагностика теплових мереж для розробки заходів з ремонту та модернізації.

В якому стані знаходиться теплове майно міста? У яку суму обійдеться модернізація обладнання?

За оцінками іноземних фахівців, модернізація обійдеться в суму близько 1,3 млрд доларів. Це величезні кошти, які не можуть бути відразу виділені з міського бюджету. Тому ми опрацьовуємо варіанти отримання кредитів, кредитування, залучення інвесторів з подальшим поверненням, державні програми та інше.

Якщо ж говорити про технічну сторону модернізації мереж, то, однозначно, необхідно провести діагностику стану, створити математичну модель мережі з урахуванням розвитку міста і джерел тепла. Ця діяльність ведеться в партнерстві з міжнародними організаціями.

Це дозволить в подальшому знизити тариф на тепло?

У нинішніх умовах говорити про зниження тарифу дуже складно, ми працюємо над тим, щоб не допустити його підвищення через експлуатаційні витрати. Засоби, закладені в тариф, повинні направлятися на ремонт і модернізацію, впровадження енергоефективних технологій і так далі.

За якою інвестиційною програмою працює КТЕ?

Зараз ми працюємо в рамках поточних і капітальних ремонтів. Виконується ліквідація пошкоджень, виявлених в результаті гідравлічних випробувань, планові ремонти і т.д. Зараз за добу ми усуваємо більше 30 аварій. Коли почнуться випробування в зоні обслуговування ТЕЦ-5, з великим тиском, і в зоні ТЕЦ-6, з більш протяжними трубопроводами, кількість пошкоджень зросте. Наша мета – забезпечити надійне та безперебійне надання послуги. Надалі буде формуватися інвестиційна програма КТЕ, враховуючи більш масштабні орієнтири.

Наскільки зношені теплові мережі міста сьогодні?

На сьогоднішній день більше 70% комунікацій Києва зношені. Наприклад, експлуатаційний термін сталевої труби 25 років. Більшість таких мереж «пережили» свій експлуатаційний вік двічі. Продовження їх роботи можливо за рахунок санації, яка коштує дешевше. Але, правильнішим буде проведення модернізації зношених мереж, що є нашою стратегічною установкою.

За якими тарифами буде працювати підприємство? Який тариф вказаний в розрахунках фінансового плану підприємства на 2018 рік? Від чого залежатиме підвищення тарифу на теплову енергію?

КТЕ на даний момент має лише міську ліцензію на виробництво теплової енергії, яка виробляється на котельних. Тариф на централізоване опалення становить – 30,20 грн / квадратний метр, на гаряче водопостачання – 74,49 грн / кубометр. Основну частину тарифу – на 80%, становить ціна на газ. І суттєві коригування тарифу на тепло залежать від зміни ціни на газ.

Коли КТЕ очікує затвердження тарифів?

Тарифи для КТЕ на постачання, передачу і виробництво на котельних стверджує міська адміністрація. За ТЕЦ і заводу «Енергія» необхідне затвердження від Національної комісії держрегулювання енергетики і комунальних послуг (НКРЕКУ). Причина розриву в передачі тепломереж і ТЕЦ полягає у відсутності кворуму НКРЕКУ. Ми подали всі документи для отримання ліцензій. Від моменту отримання ліцензій до нормальної роботи необхідно мінімум 2 місяці. Ми б хотіли отримати ліцензії до 1 липня і очікуємо, що кворум збереться.

Що буде з боргами «Київенерго», хто їх «успадкує»?

Відповідно до Закону України «Про теплопостачання» при переході обладнання від одного оператора до іншого переходять і борги за спожиті енергоресурси, зокрема газ. Для «Київтеплоенерго» ця норма закону досить спірна, оскільки це борги іншого суб’єкта господарської діяльності, на які ми не мали достатнього впливу. Станом на травень борг становив 5,5 млрд грн. Безпосередні борги за газ складають близько 3 млрд грн. Решта — штрафи, пеня та інше. Тому питання лишається відкритим і ми ведемо переговори за НАК «Нафтогаз» для оптимального виходу із ситуації.

Що зміниться для киян при переході управління тепломережами до «Київтеплоенерго»?

Для нас головним завданням залишається поліпшення сервісу для киян, підвищення оперативності усунення аварій, плавність входження в опалювальний сезон. Ми повинні гарантувати баланс економічних процесів і соціальних факторів, оскільки вартість опалення і гарячої води – це істотні витрати для багатьох київських сімей. Ми зараз активно працюємо над тим, щоб жителі столиці отримували більш якісні комунальні послуги.

Друк